Цена и качество аудита

Ціна та якість.

Михайло Крапивко

Виконавчий директор Аудиторської Фірми «Бухгалтер»

Голова правління Дніпропетровського Територіального

Відділення «Спілки Аудиторів України»

Віце-Президент ВГПОУ «Спілка Аудиторів України»

 

Перш за все про системи контролю якості.

 

1. Система контролю, як і система дисциплінарних впроваджень – повіни буті зорієнтовані на досягнення достатнього рівня довіри суспільства. Для чого:
   
   1. Система контролю повинна будуватися виходячи з основної мети – отримання довіри. При цьому система контролю повинна демонструвати відданість професії та професійних організацій ідеї досягнення високого рівня якості як передумови надання суспільству аудиторських гарантій.
      
   2. Професійні організації повинні демонструвати суспільству попереджувальний характер діяльності систем контролю якості. Приділив при цьому особливу увагу прилюдної стороні такої діяльності. Для цього відбудовується система прозорості процесу контролю якості так і наслідків здійсненого контролю.
      
   3. При цьому система контролю якості не повинна нести руйнівної характер для професії та повинна відбудовуватися на принципах доброзичливості та взаємодопомоги.
      

   
    

2. Система контролю якості повинна пройти три етапу свого розвитку.
   
   1. Первинний – який повинен нести просвітницьку функцію та повинен буті спрямованим на надання допомоги та проведення профілактики. Метою цього етапу є отримання уніфікації правил, робочої документації та засад методології аудиту.
      
   2. Стабілізуючий – на якому встановлюються на рівні професії єдиний набор правил та створюється практика їх застосування. На цьому етапі більша частка відповідальності перекладається на професійні організації, що встановили такі правіла та напрацювали практику їх застосування.
      
   3. Гарантуючий – що спрямовань на підтримку створеної раніше практики контролю якості, так і на її постійне вдосконалення.
      

   
    

3. Система дисциплінарного впровадження – важливе звено забезпечення гарантії перед суспільство. Головне завдання системи дисциплінарних впроваджень – демонстрація суспільству та професії справедливого процесу розгляду та винесення рішень. Також система дисциплінарних впроваджень зобов'язане демонструвати превалювання суспільних інтересів над іншими.
   

   
    

4. Найважливішим елементом ефективного функціонування системи дисциплінарних впроваджень є прозорість для забезпечення якої необхідно:
   
   1. Створити прозорі реєстри (за допомогою мережі Інтернет) скарг, звернень та інших листів, що надійшли на адресу Аудиторської палати України, або професійної організації та наслідків їх розгляду.
      
   2. Розгляд дисциплінарних справ проводити у відкритому режимі з завчасним повідомленням о місці та часі розгляду суспільства та професійних організації.
      
   3. Узагальнення та оприлюднення як загальних помилок аудиторів так і типове необґрунтовані скарги, також роз'яснення суспільству о видах та сферах відповідальності аудиторів.
      

   
    

5. Незважаючи на те, що засади контролю та методологічні засади створені в Україні вже більш ніж сім років тому, як на рівні регулятора професії Аудиторської палати України так і на рівні професійної організації – Спілки Аудиторів України, контроль якості все ще не прийняв системний та всеохоплюючий характер. Виникає питання що ж заважає? Відповідь може буті дуже проста – ще не виникла потреба як в професійному середовище так і в суспільстві. Українське суспільство ще не вимагає від професії гарантій якості, а лише почало подавати сигнали, щодо організації на рівні регулятора системи контролю шляхом надання повноважень для здійснення контролю. Професія ж на рівні пересічних аудиторів ще не відчула своєї відповідальності перед суспільством. Хоча дефолт «Укрпродукта» вже прозвучав як шкільний дзвоник, що зазиває до класу. Лише найактивніша частина аудиторського суспільства періодично звертає увагу на проблеми якості.
   

   
    

6. Відносно питання вартості контролю та шляхів компенсування цих витрат слід відметіть, що безкоштовного нічого немає питання в том де розташована мишоловка. Не треба казати що контроль якості АПУ здійснюється безкоштовно. АПУ формує бюджет за рахунок коштів аудиторів, що надходять за включення та підтримку реєстру та проходження сертифікації і продовження дії сертифікату. Ні яких інших джерел немає. Питання ставиться о персоніфікації плати за контроль. І при персоніфікації такої плати виникнуть проблеми з вартістю заходів по підтримці систем контролю, що протиречіть положенням 8 директиви ЄС відносно рівня фінансового навантаження.
   

 

По-друге відносно ціноутворення

 

1. Ціна та якість є категорії взаємопов'язані, але ці зв'язки не є прямими. Висока ціна не завжди означає високу якість і висока якість не завжди отримає високу платню. Ціна на любую послугу як і на товар складається с декількох частин. Начастую більш значну частку ціни займає вартість інформаційної складової – вартість бренду. Таким чином часто висока ціна найчастіше означає лише вартість бренду, а не якість послуг і не якість системи забезпечення якості.
   

   
    

2. Більш суттєво значення мають інші показники. Кодекс професійної етики бухгалтерів визначає в якості основного критерію визначення розміру гонорару наявність необхідних ресурсів у фірми. Виходячи з цього ми можемо визначити, що у ціноутворенні суттєву роль грає наявність коштів на оплату персоналу та покриття інших витрат без залежності від конкретного завдання. Таким чином, показником що відображає здатність фірми надавати якісні послуги може служить наявність персоналу та його кваліфікація. Декілька країн визначила в якості критерію ціноутворення та моніторингу якості мінімальний час, що є необхідним для здійснення аудиту. Цій підхід є найбільш прогресивним та ефективним.
   

   
    

3. Кадровий потенціал повинен відповідати не тільки кількісним показникам, а і якісним. Система вищої освіти України сьогодні не надає достатньо кваліфікованих фахівців. Фахівці, що мають виробничий досвід часто мають декілька косність, та не завжди відповідні навики. Тому аудиторські фірми вимушені будувати власну кадрову політику на різного роду сертифікаціях та інших формах підтвердження кваліфікації. Питання кваліфікації персоналу отримають першочергову важність. Підвищення кваліфікації персоналу також займають важливе місто серед питань якими опікується менеджмент аудиторських фірм. Таким чином, можливості підвищення та підтримання кваліфікації персоналу аудиторських фірм є доссіть гострої і вирішення цього питання потрібно покласти на професійну організацію. Крім того, потрібно використовувати ресурси професійних організації таки як наприклад сертифікацію асистентів аудитора. Таким чином, закріплюючі фахівців за професією та підвищуючи кваліфікацію майбутніх сертифікованих аудиторів. Це положення знайшло відображення у проекті концепції розвитку САУ.
   

   
    

4. В усіх цих процесах надважливу роль грають професійні організації, які на сьогодні в Україні не мають достатньо потужного потенціалу. Тому, перш за все необхідно зміцнити професійні організації. Це є най важливим завданням. Світовий досвід підказує, що тільки професійні організації сприяють прогресивному розвитку професії, зміцнити імідж бухгалтера та аудитора. Тільки професійні організації можуть стимулювати покращення професійної освіти, яку надають вищи освітні заклади. Професійні організації можуть виконувати функції громадського нагляду за регуляторами професії.