ПРЕС РЕЛІЗ БРИФІНГУ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ Т СПІЛЦІ АУДИТОРІВ УКРАЇНИ З ПРИВОДУ ПОДАННЯ У ДРУГОМУ ЧИТАННІ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань аудиторської діяльності» «реєстраційний № 0975 )

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Аудиторська спільнота України в обличчі Аудиторської палати України, Спілки Аудиторів України та представники Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України - українських професійних аудиторських організацій, що забезпечують функціонування незалежного аудиту в країні, виказують свою стурбованість щодо змісту доповнень до законопроекту № 0975, що внесені народними депутатами Полянчичем М.М. та Шпаком В.Ф. до другого читання.

В означеному законопроекті, окрім інших, передбачається практично змінити Закон України "Про аудиторську діяльність", його базові принципові положення. Чинна редакція закону діє лише з грудня 2006 року і за цій термін ні Аудиторською палатою України ні практикуючими аудиторами не виявлено його суттєвих недоліків.

Тому нам не зрозуміло чому у проекту законодавчого акту, який начеб то спрямований на приведення законодавства України у відповідність з нормами прийнятого у 2006 році закону про аудиторську діяльність, здійснюється принципова ревізія самого закону.

Аудиторська палата України протягом 15 років існування незалежного професійного аудиту в країні, здійснювала заходи по приведення вітчизняної аудиторської практики у максимальну відповідність до вимог міжнародної спільноти, директив Євросоюзу, рішенням Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC). При цьому Палата разом зі Спілкою аудиторів України здійснювали ці заходи спираючись виключно на ентузіазм фахівців та не використовуючи ані коштів з державного бюджету, ані коштів іноземних спонсорів. Інформуємо зацікавлених осіб, що річний бюджет АПУ складає 1.5 – 3.5 млн. грн, а бюджет офіційного видання АПУ та САУ «Аудитор України» - всього 60 тис. грн.

Українській професійний аудит побудовано руками самих аудиторів країни. На сьогодні в доробок Аудиторської палати України сміливо можна включити :

• перехід вітчизняних аудиторів на роботу за міжнародними стандартами, прийнятими АПУ в якості національних;
  
• встановлення систем сертифікації аудиторів та їх безперервного підвищення кваліфікації у відповідності з існуючою міжнародною практикою;
  
• започаткування та початок реалізації системи контролю якості за аудиторськими послугами суб'єктів аудиторської діяльності;
  
• ведення всеукраїнського Реєстру аудиторів та аудиторських фірм, який відкритий для широкого загалу користувачів;
  
• співпраця з державними регуляторними органами , такими як Національний Банк України, Державна Комісія з регулювання ринку фінансових послуг ; Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку з питань організації якісної аудиторської практики в країні.
  

Сама Аудиторська палата функціонує як незалежний орган, в якому інтереси професії узгоджуються з інтересами Держави шляхом участі у її роботі 10 осіб з аудиторського загалу (яких обрано на з'їзді аудиторів України шляхом відкритого голосування з 20 кандидатів при участі у виборах представників аудиторського фаху зі всіх регіонів України), та представників Мінфіну України, Мін'юсту України, Мінекономіки України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Держкомстату України, Держфінпослуги України, ДКЦПФРУ, Рахункової палати та Головного Контрольно-ревізійного управління України. Таким чином в АПУ зосереджено інтереси всіх зацікавлених учасників контрольного середовища України. Слід зауважити що згідно закону всі члени АПУ, окрім його Голови, працюють на добровільних засадах.

Такий порядок формування АПУ – є гарантією незалежності аудиту, що знайшло визнання міжнародної професійної спільноті на конференціях у Братиславі (2006 рік), Старому Смаковці (2007 рік) та інших міжнародних заходах.

Тоб то у 1547 аудиторських фірм та у 805 аудиторів-підприємців в Україні є толерантний та незалежний орган, що здійснює методологічне та правове регулювання аудиторської практики в інтересах всього суспільства, не залежно від форм власності учасників ринку. Саме незалежність Аудиторської палати від державних відомств та тісна співпраця з ними в інтересах аудиту, і призвела до визнання в країнах Євросоюзу АПУ в її існуючому складі та з означеним законодавчо функціями, як запоруки дійсно незалежності та якості професійного аудиту в Україні. По прикладу України Казахстан та Російська Федерація планують з 2009 року відмовитися від підпорядкування аудиту національним Міністерствам фінансів та надати йому дійсного статусу саморегулювання – за прикладом України.

В запропонованій депутатами Полянчичем М.М. та Шпаком В.Ф. редакції насамперед закону України «Про аудиторську діяльність» існує декілька норм, які не тільки не зрозумілі, але, на думку членів АПУ та представників громадських професійних організацій аудиторів та бухгалтерів України, відкидають український аудит назад до форми ревізії радянських часів, що важко співставити з намаганнями країни іти до Європи та рівноправно інтегруватися в міжнародну економіку.

Так, пропонується запровадження так званого «камерального аудиту» та «камерального висновку» який, за задумкою авторів, буде обмежуватися перевіркою на відповідність показників різних звітних форм без перевірки системи бухгалтерського або податкового обліку. По суті це профанація самого аудиту як завдання з надання впевненості користувачам фінансової звітності та читачам аудиторського висновку, згідно з вимогами міжнародних стандартів аудиту IFAC, що може по шкодіти статусу України як держави з ринковою економікою.

Окрім цього з усіх законодавчих актів виключено поняття аудитора як приватного підприємця. Це лишає роботи як мінімум 805 осіб. Може це і невелика для народних депутатів цифра, але для АУДИТА за кожним з наших колег стоїть їхня робота, їхні витрати на сертифікацію та підвищення кваліфікації, в кінці – кінців добробут їхньої родини, що не можуть ігнорувати члени Аудиторської палати України та професійні організації.

В цілому, всі законодавчі новели направлені, на нашу думку, на реалізацію великого комерційного проекту по впровадженню системи електронної звітності в країні.

Мабуть тому у законопроекті, що виноситься на друге читання серед складу АПУ включено 5 народних депутатів з Комітету ВР з питань економічної політики, серед яких є прізвища осіб, пов'язаних з схемами роботи Тендерної палати України, додається Державний Комітет інформатизації України (??) , та виключено НБУ, Держфінпослуги та ДКЦПФРУ, Рахункова Палата, Мінфін, Мін'юст, Мінекономіки, Державна податкова адміністрація України. Такий склад АПУ суттєво підвищує ризик політизації палати, чого вдавалося уникати протягом 15 років.

На думку членів Аудиторської палати України та представників професійних аудиторських та бухгалтерських організацій України, прийняття змін до закону України «Про аудиторську діяльність» в редакції законопроекту № 0975, нанесе велику шкоду як економіці нашої країни, так і аудиторській професії, що вимагає відміни розгляду цього законопроекту на засіданні Верховної Ради України.

Ми розуміємо необхідність постійного удосконалення правового поля сучасного українського аудиту, адаптації його методики викликам часу та вимогам гармонізації з нормами та стандартами Євросоюзу. Ми відкриті для цивілізованого діалогу з будь якими особами чи організаціями і готові до обговорення проектів чи пропозицій, за умови, що вони вирішують не чиїсь особисті комерційні інтереси, а створюють умови для розвитку незалежного аудиту в українському суспільстві.