Цена и качество аудита

Ціна та якість.

Михайло Крапивко

Виконавчий директор Аудиторської Фірми «Бухгалтер»

Голова правління Дніпропетровського Територіального

Відділення «Спілки Аудиторів України»

Віце-Президент ВГПОУ «Спілка Аудиторів України»

 

Перш за все про системи контролю якості.

 

1. Система контролю, як і система дисциплінарних впроваджень – повіни буті зорієнтовані на досягнення достатнього рівня довіри суспільства. Для чого:
   
   1. Система контролю повинна будуватися виходячи з основної мети – отримання довіри. При цьому система контролю повинна демонструвати відданість професії та професійних організацій ідеї досягнення високого рівня якості як передумови надання суспільству аудиторських гарантій.
      
   2. Професійні організації повинні демонструвати суспільству попереджувальний характер діяльності систем контролю якості. Приділив при цьому особливу увагу прилюдної стороні такої діяльності. Для цього відбудовується система прозорості процесу контролю якості так і наслідків здійсненого контролю.
      
   3. При цьому система контролю якості не повинна нести руйнівної характер для професії та повинна відбудовуватися на принципах доброзичливості та взаємодопомоги.
      

   
    

2. Система контролю якості повинна пройти три етапу свого розвитку.
   
   1. Первинний – який повинен нести просвітницьку функцію та повинен буті спрямованим на надання допомоги та проведення профілактики. Метою цього етапу є отримання уніфікації правил, робочої документації та засад методології аудиту.
      
   2. Стабілізуючий – на якому встановлюються на рівні професії єдиний набор правил та створюється практика їх застосування. На цьому етапі більша частка відповідальності перекладається на професійні організації, що встановили такі правіла та напрацювали практику їх застосування.
      
   3. Гарантуючий – що спрямовань на підтримку створеної раніше практики контролю якості, так і на її постійне вдосконалення.
      

   
    

3. Система дисциплінарного впровадження – важливе звено забезпечення гарантії перед суспільство. Головне завдання системи дисциплінарних впроваджень – демонстрація суспільству та професії справедливого процесу розгляду та винесення рішень. Також система дисциплінарних впроваджень зобов'язане демонструвати превалювання суспільних інтересів над іншими.
   

   
    

4. Найважливішим елементом ефективного функціонування системи дисциплінарних впроваджень є прозорість для забезпечення якої необхідно:
   
   1. Створити прозорі реєстри (за допомогою мережі Інтернет) скарг, звернень та інших листів, що надійшли на адресу Аудиторської палати України, або професійної організації та наслідків їх розгляду.
      
   2. Розгляд дисциплінарних справ проводити у відкритому режимі з завчасним повідомленням о місці та часі розгляду суспільства та професійних організації.
      
   3. Узагальнення та оприлюднення як загальних помилок аудиторів так і типове необґрунтовані скарги, також роз'яснення суспільству о видах та сферах відповідальності аудиторів.
      

   
    

5. Незважаючи на те, що засади контролю та методологічні засади створені в Україні вже більш ніж сім років тому, як на рівні регулятора професії Аудиторської палати України так і на рівні професійної організації – Спілки Аудиторів України, контроль якості все ще не прийняв системний та всеохоплюючий характер. Виникає питання що ж заважає? Відповідь може буті дуже проста – ще не виникла потреба як в професійному середовище так і в суспільстві. Українське суспільство ще не вимагає від професії гарантій якості, а лише почало подавати сигнали, щодо організації на рівні регулятора системи контролю шляхом надання повноважень для здійснення контролю. Професія ж на рівні пересічних аудиторів ще не відчула своєї відповідальності перед суспільством. Хоча дефолт «Укрпродукта» вже прозвучав як шкільний дзвоник, що зазиває до класу. Лише найактивніша частина аудиторського суспільства періодично звертає увагу на проблеми якості.
   

   
    

6. Відносно питання вартості контролю та шляхів компенсування цих витрат слід відметіть, що безкоштовного нічого немає питання в том де розташована мишоловка. Не треба казати що контроль якості АПУ здійснюється безкоштовно. АПУ формує бюджет за рахунок коштів аудиторів, що надходять за включення та підтримку реєстру та проходження сертифікації і продовження дії сертифікату. Ні яких інших джерел немає. Питання ставиться о персоніфікації плати за контроль. І при персоніфікації такої плати виникнуть проблеми з вартістю заходів по підтримці систем контролю, що протиречіть положенням 8 директиви ЄС відносно рівня фінансового навантаження.
   

 

По-друге відносно ціноутворення

 

1. Ціна та якість є категорії взаємопов'язані, але ці зв'язки не є прямими. Висока ціна не завжди означає високу якість і висока якість не завжди отримає високу платню. Ціна на любую послугу як і на товар складається с декількох частин. Начастую більш значну частку ціни займає вартість інформаційної складової – вартість бренду. Таким чином часто висока ціна найчастіше означає лише вартість бренду, а не якість послуг і не якість системи забезпечення якості.
   

   
    

2. Більш суттєво значення мають інші показники. Кодекс професійної етики бухгалтерів визначає в якості основного критерію визначення розміру гонорару наявність необхідних ресурсів у фірми. Виходячи з цього ми можемо визначити, що у ціноутворенні суттєву роль грає наявність коштів на оплату персоналу та покриття інших витрат без залежності від конкретного завдання. Таким чином, показником що відображає здатність фірми надавати якісні послуги може служить наявність персоналу та його кваліфікація. Декілька країн визначила в якості критерію ціноутворення та моніторингу якості мінімальний час, що є необхідним для здійснення аудиту. Цій підхід є найбільш прогресивним та ефективним.
   

   
    

3. Кадровий потенціал повинен відповідати не тільки кількісним показникам, а і якісним. Система вищої освіти України сьогодні не надає достатньо кваліфікованих фахівців. Фахівці, що мають виробничий досвід часто мають декілька косність, та не завжди відповідні навики. Тому аудиторські фірми вимушені будувати власну кадрову політику на різного роду сертифікаціях та інших формах підтвердження кваліфікації. Питання кваліфікації персоналу отримають першочергову важність. Підвищення кваліфікації персоналу також займають важливе місто серед питань якими опікується менеджмент аудиторських фірм. Таким чином, можливості підвищення та підтримання кваліфікації персоналу аудиторських фірм є доссіть гострої і вирішення цього питання потрібно покласти на професійну організацію. Крім того, потрібно використовувати ресурси професійних організації таки як наприклад сертифікацію асистентів аудитора. Таким чином, закріплюючі фахівців за професією та підвищуючи кваліфікацію майбутніх сертифікованих аудиторів. Це положення знайшло відображення у проекті концепції розвитку САУ.
   

   
    

4. В усіх цих процесах надважливу роль грають професійні організації, які на сьогодні в Україні не мають достатньо потужного потенціалу. Тому, перш за все необхідно зміцнити професійні організації. Це є най важливим завданням. Світовий досвід підказує, що тільки професійні організації сприяють прогресивному розвитку професії, зміцнити імідж бухгалтера та аудитора. Тільки професійні організації можуть стимулювати покращення професійної освіти, яку надають вищи освітні заклади. Професійні організації можуть виконувати функції громадського нагляду за регуляторами професії.
   

 

 
 

 
 

 
 

Мониторинг качества аудита

М. Л. Крапивко, Председатель

Днепропетровского ТО САУ,

Член АПУ

 

 

МОНИТОРИНГ КАК ОСНОВНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ СИСТЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА.

 

Система, направленная на обеспечение качества услуг, предоставляемых аудиторами и аудиторскими фирмами в Украине, находится в стадии формирования. По прошествию двенадцати лет своего существования, аудит Украины успел только сформировать основы своей деятельности – выработал основные правила поведения на рынке. Рынок аудита на Украине пока не ощутил острой необходимости в обеспечении фундаментальных гарантий качества. За эти годы заложены основные составляющие аудиторской деятельности, направленные на обеспечение качества аудита, такие как:

• Действенная профессиональная организация.
  
• Система постоянного повышения квалификации.
  
• Система контроля квалификации персонала.
  
• Система обмена опытом.
  
• Стандарты деятельности.
  

 

Начата работа по созданию целостной системы контроля. Сегодня реально функционируют только две составляющие системы контроля это:

• Проверки субъектов аудиторской деятельностипри наличии жалоб.
  
• Сбор информации о деятельности субъектов аудиторской деятельности.
  

 

И эти составляющие сегодня имеют ряд проблем. Проверки фактов изложенных в жалобах и последовавшие выводы не дают должной степени отдачи из – за отсутствия механизмов гласности. При отсутствии широкого информирования профессиональной общественности о возникающих проблемах их последствиях и правильном решении аудит теряет основной эффект – профилактику нарушений. Аналогичные проблемы имеются и по результатам обработки отчетности. Очень наглядно отчетность показывает проблемных субъектов. Но возможности провести проверку и не допустить возникновения потери доверия общества сегодня ни профессиональная организация ни Аудиторская палата Украины не имеют.

 

И международный опыт и опыт нашей истории показывает, что гарантии могут существовать только при наличии механизмов обеспечивающих их. Таким механизмом может быть только действенная система постоянного мониторинга. Такая система должна включать в себя следующие уровни:

• Надзор (сбор информации о деятельности, рекламе, тарифах, методах удержания клиента и т. п.).
  
• Контроль (проведение проверок, дистанционное тестирование и анкетирование, запросы и наблюдение).
  
• Профилактика (предоставление рекомендаций, проведение тренингов, горячие консультационные линии).
  
• Наказание (вынесение взысканий).
  
• Информирование (информирование о решении сложных аудиторских ситуаций, о ходе рассмотрения дисциплинарных дел связанных с нарушением стандартов аудита и этики).
  

 

Одним из основных вопросов стает вопрос о том кто должен осуществлять эти функции. Будет – ли их единолично осуществлять Аудиторская палата Украины как регуляторный орган аудита. Или же это будет Союз Аудиторов как профессиональная организация. Либо будет найден разумный компромисс который позволит разделить эти функции.

 

Аналогичные системы по обеспечению качества и контролю существуют в мировой практике в различных комбинациях.

 

Для начала рассмотрим модель мониторинга, применяемую в одной из международных организаций.

АССА – является одной из наиболее признанных международных профессиональных бухгалтерских и аудиторских организаций. На чем же базируется такое признание? На постоянном контроле, помощи и гласности (прозрачности процессов).

АССА осуществляет мониторинг своих членов регулярно как на уровне сертифицированных специалистов так и на уровне лицензируемых субъектов.

 

    Для осуществления мониторинга в АССА создано специальное подразделение по мониторингу и дисциплинарным расследованиям, подчиненное непосредственно исполнительному директору. Структура этого подразделения представлена на рисунке 1.

Это подразделение имеет в своем составе четыре отдельные службы, каждая из которых отвечает за конкретное направление деятельности. Мы рассмотрим только одно направление деятельности – мониторинг качества.

Мониторинг осуществляется на постоянной основе, проведением проверок качества работ как отдельных аудиторов так и аудиторских фирм. За каждым наблюдаемым субъектом закрепляется инспектор, который несет ответственность за контроль. Этот инспектор перед проведением проверки направляет субъекту письмо уведомление и опросной лист. По результатам анализа опросного листа с учетом результатов предыдущих проверок составляется план проверки. Особое внимание уделяется контролю качества услуг в новых для субъекта направлениях.

Рисунок 1.

 

По результатам такого контроля (в случае неудовлетворительных выводов) проводятся публичные слушания и заседает комитет по дисциплинарным взысканиям, который определяет санкции. На субъекта могут быть наложены штрафы до £ 50,000 либо приостановлена лицензия. Так же назначаются повторные инспекции. На проведение инспекций каждый субъект вносит депозит в сумме определенной для него АССА.

 

Такая организация контроля является действенной, но весьма трудоемкой и дорогой. Кроме того, необходимо иметь достаточные резервы профессионалов, которые могли бы работать исключительно в контроле.

 

На сегодня украинский аудит не обладает такими ни финансовыми ни трудовыми ресурсами. И мы вынуждены искать наиболее эффективные модели контроля и в частности мониторинга качества.

 

Предлагаемая «Украинская» модель контроля качества предусматривает распределение полномочий и обязанностей между Аудиторской палатой Украины, как регулятором деятельности и Союзом Аудиторов Украины, как профессиональной организацией. При этом основная нагрузка по контролю планируется на САУ как наиболее разветвленную и действенную организацию.

Начиная с 2003 года, нами неоднократно подавалось на утверждение АПУ положение о мониторинге, которое под различными причинами не рассмотрено до сего дня. А после проведенной реорганизации комиссий АПУ вероятность его вынесения на заседание стала проблемной.

Положением о мониторинге предусматривается использование в качестве инициализирующей информации отчетность субъектов аудиторской деятельности. Дополнительной информацией должна была служить любая публичная информация (реклама, публикации, публичные материалы).

По первым оценкам, сделанным для обоснования необходимости введения мониторинга для заседаний АПУ, по результатам отчетности за 2002 год объектами мониторинга должны были стать 300 субъектов аудиторской деятельности из которых 85 вызывали особенную обеспокоенность. При этом следует отметить, что практически все субъекты аудиторской деятельности, по которым регулярно поступают жалобы вошли в эту выборку.

Нами так же предусматривается дистанционное тестирование объектов мониторинга. В настоящее время комиссия САУ работает над текстами таких опросных листов.

Большая роль должна быть отведенной региональным отделениям АПУ и территориальным отделениям САУ. Кому как не местным органам виднее явные нарушения профессиональной этики и кто как не они первыми получают отклики по недостаточному качеству работ?

Идеальным решением было бы создание отдельного независимого мониторингового комитета который бы создавался из представителей САУ и представителей АПУ и являлся бы подотчетным съезду аудиторов. Этот комитет имел бы полномочия по проведению мониторинга, публичному освещению его результатов и представлению к вынесению взысканий.

 

На сегодня отсутствие механизмов надзора породило отдельный отряд аудиторов – справочников, которые тиражируют заключения на основании присланных почтой отчетов, даже не заглядывая на предприятия не говоря уже о документации.

Необходимость в мониторинге уже вызрела в профессиональной среде и совсем не надо дожидаться когда она достигнет критической массы в обществе. Постоянный профессиональный контроль только повысит имидж аудиторов.

Я надеюсь, что нам с Вами удастся создать такие правила поведения на рынке что не позволят торговать печатью, устраивать демпингование и унижать труд аудиторов.

Финансовый мониторинг

Некоторые аспекты профессиональной ответственности аудитора.

 

М. Л. Крапивко, член АПУ, член Президиума Совета САУ, Председатель правления ДТО САУ, Исполнительный директор Аудиторской Фирмы «Бухгалтер».

 

В настоящее время, при резком росте интеграционных процессов в мировой экономике на фоне государственного стимулирования интенсификации развития фондового рынка, профессиональной компетентности, честности и независимости аудиторов уделяется огромное внимание. Наше молодое государство в своем стремлении к европейской интеграции развило высокие темпы гармонизации законодательства и стандартов, что не может не отразиться на АУДИТЕ. Изменения претерпевает не только гражданское и хозяйственное законодательство, но и криминальное. Наше правительство демонстрирует всему миру стремление во все европейские и международные институты. Одним из таких шагов стало присоединение Украины к FATF.

После включения Украины в «черный список» FATF был составлен перечень первоочередных вопросов, требующих скорейшего решения. В результате был принят ряд законодательных актов и создана система финансового мониторинга (финансовой разведки), охватившая всех субъектов рынка финансовых услуг. Первоочередной задачей финансовой разведки является борьба с легализацией (отмыванием) «грязных» денег. О степени легализации на украине свидетельствуют следующие данные за один период 2002 года:

По данным Межведомственной комисии по вопросам финансовой безопасности при Совете Национальной безопасности и обороне Украины

 

Административная единица	Легализованно
	Путем использова-ния в фи-нансово – хозяйствен-ной деятельнос-ти	Путем приобре-тения личного имущес-тва и кон-вертации валюты	Путем перевода субъектам предприни-мательской деятельности в т.ч. через офшорные зоны	Итого	Возвращено в бюджет
Украина	108,51	63,62	131,01	303,14	21,27
АР Крым	1,8	0,39	-	2,19	-
Винницкая	1,7	-	-	1,7	-
Волынская	0,4	-	-	0,4	-
Днепропетровская	10,38	36,20	51,44	98,02	4,7
Донецкая	13,70	0,02	5,25	18,97	0,15
Житомирская	0,42	2,4	65,3	68,12	-
Закарпатская	1,08	0,15	0,06	1,29	0,34
Запорожская	5,62	0,18	0,43	6,23	-
Ивано Франковская	1,11	0,37	3,7	5,18	-
Киевская, и Киев	15,29	22,63	1,00	38,92	-
Кировоградская	1,044	-	-	1,044	-
Луганская	2,93	0,05	1,55	4,53	2,20
Львовская	1,1	0,27	1,1	2,47	-
Николаевская	10,72	-	-	10,72	-
Одесская	4,77	-	-	4,77	-
Полтавская	8,75	0,43	-	9,18	-
Ровенская	-	-	0,75	0,75	-
Сумская	1,55	0,2	0,23	1,98	-
Тернопольская	0,06	-	0,1	0,16	-
Харьковская	1,7	-	-	1,7	0,45
Херсонская	13,96	-	-	13,96	13,00
Хмельницкая	1,00	-	-	1,00	-
Черкасская	0,51	-	-	0,51	-
Черновецкая	7,8	0,33	0,1	8,23	0,43
Черниговская	1,00	-	-	1,00	-
Севастополь	0,12	-	-	0,12	-

 

После проверки результатов мероприятий по предотвращению легализации… FATF высказал удовлетворение сделаным, но учитывая специфику украинской экономики расширил тебования. Одним из таких дополнений является расширение списка субъектов мониторинга. Дополнительно в список субъектов включены:

• Игорные заведения
  
• Реэлтеры
  
• Нотариусы
  
• Адвокаты
  
• Бухгалтера
  
• Аудиторы
  

В настоящее время Кабинетом Министров Украины в Верховную Раду направлен соответствующий законопроект. С момента его принятия Верховной Радою Украины перед нами встанет проблема с выработкой правильных критериев сомнительных операций, с учетом специфики аудиторской деятельности.

 

Обеспокоенность мировой аудиторской общественности вопросами выявления фактов мошенничества демонстрируется перестановкой акцентов в Международных стандартах аудита. В редакции 2002 года 240 стандарт получил новое название «Ответственность аудитора за рассмотрение мошенничества и ошибок при проведении аудиторской проверки финансовых отчетов».

Именно этот стандарт и должен быть взят за основу при составлении критериев сомнительных операций для рассмотрения при проведении аудита.

Раздел «Информирование» данного стандарта предусматривает информирование о выявленных фактах либо подозрении об их присутствии информировать регуляторные и правоохранительные органы. При разработке «Национальной практики применения МСА № 240», необходимо будет требования, изложенные в пункте 58 дополнить критериями субъекта мониторинга.

Основным камнем преткновения станет страх потери клиента из за нарушений требований конфиденциальности. Хочется сразу отметить, что подобные опасения напрасны. Неследует забывать, что при принятии решения о приме клиента аудитор рассматривает вероятность отрицательных последствий от ассоциации его имени с именем клиента. Можно привести пример компании Neron приведшую к краху одной из крупнейших транснациональных аудиторских фирм.

Хотя на самом деле в проблемах мониторинга наиболее болевым, является вопрос понятия «грязных» денег. Учитывая степень тенезации экономики применение определения «грязных денег» данного в Директиве № 91/308/ЕЭС от 19 июня 1991 года «О предотвращении использования финансовой системы для отмывания денег» как деннег полученных в результате криминальной (уголовной) деятельности выглядит слишком широким. Секретарь Межведомственной комисии по вопросам экономической безопасности при Совете Национальной безопасности и обороне Украины Ковальчук Трофим Тихонович в своем докладе при открытии научно – практической конференции «Пути и механизмы противодействия отмыванию денег преступного происхождения» охарактеризовал «грязные деньги» как деньги, полученные от торговли наркотиками, оружием, людьми и терроризма. Однако сегодня руководствуясь существующей законодательной базой правоохранительные органы квалифицируют как легализацию использование в финансово – хозяйственной деятельности средств полученных от лицензируемого вида деятельности, после анулирования лицензии. И это не предел фантазий. Так в научно – практическом коментарии к статье 209 Уголовного кодекса Украины авторы Мельник М. И. и Хавронюк М. И. Указывают, что конкретный преступный способ, с помощью которого добыто такое имущество, на квалификацию преступления по статье 209 не влияет. Таким образом на одну ступень ставятся деньги полученные от тяжкого преступления и от незначительного преступления. Наверное не следовало сразу замахиваться на все.

Нам предстоит громадная работа по разъяснению сущности участия аудиторов в финансовом мониторинге, по выработке приемлемых критерий и методики выявления и классификации фактов, свидетельствующих о легализации.

 

 

 

«Роль профессиональных организаций в становлении профессиональной этики»

«Роль профессиональных организаций в становлении профессиональной этики»

 

Михаил Крапивко

 

Председатель правления

Днепропетровского Территориального Отделения

Союза Аудиторов Украины

 

Вице – президент Союза Аудиторов Украины

 
 

На днях в Киеве прошла международная конференция «Этика профессиональных бухгалтеров», на которой была рассмотрена одна из самых актуальных тем в жизни профессии. Это является знаковым событием, которое свидетельствует о возникшей острой необходимости обратить внимание профессии на вопросы связанные с профессиональной этикой.

 
 

Что же вынудило профессию обратить свой взор на вопрос, который актуально рассматривался лишь на заре создания профессии?

 
 

В последнее десятилетие на волне активизации глобализационных процессов в экономике и открытости рынков капитала важнейшим индикатором экономики становятся показатели деятельности открытых компаний (акции которых котируются на фондовых рынках). При этом фондовый рынок начинает играть роль верховного судьи, определяющего ценность каждой компании. Основой для вынесения такого приговора является финансовая отчетность компании, вокруг которой и начинают разгораться все страсти. Таким образом, мы пришли к целой серии довольно громких банкротств и скандалов, вызванных либо связанных с фальсификацией финансовой отчетности.

В ответ на эти события мы мгновенно получили ряд законодательно установленных ограничений и обязательность проведения ряда дополнительных процедур. Профессиональные организации так же очень быстро отреагировали на это и если рассматривать на примере МФБ (Международной Федерации Бухгалтеров) начали интенсивно ревизовать стандарты профессиональной деятельности. Однако опыт последних лет показывает, что ревизия профессиональных стандартов (я имею ввиду как стандарты финансовой отчетности и бухгалтерского учета, так и стандарты аудита) не дает ожидаемого эффекта. При этом высокие темпы проведения ревизии дают отрицательный эффект в части сроков внедрения, которые на дают возможности бухгалтерам и аудиторам достаточно качественно подготовиться к применению новых норм.

 
 

Где же, все таки, находится наиболее эффективный путь, который позволит сохранить профессию и защитить общество одновременно?

 
 

В прошлом году в Днепропетровске на Второй международной конференции при рассмотрении проблем связанных с независимостью аудиторов все участники пришли к выводу, что никакие нормативные ограничения не могут дать достаточного положительного эффекта, а отрицательное воздействие на рынок мы уже ощущаем, но решение этого вопроса с позиции превалирования профессиональной этики, повышение планки моральных и этических требований.

 
 

Вчера конференция, организованная столь уважаемыми профессиональными организациями как АССА и ФПБАУ на тему профессиональной этики так же свидетельствует об эффективности этого пути.

 Совсем не много профессий может похвастаться наличием профессиональной этики и это все профессии связанные с наиважнейшими правами и функциями общества.

 
 

Профессия "БУХГАЛТЕР" имеет свой кодекс профессиональной этики, который очень четко формулирует основную цель профессии:

"Характерной чертой профессии является принятие ответственности перед обществом . … Общество ожидает от бухгалтеров прежде всего объективности и честности."

При этом подчеркивается что "Общественные интересы определяются как коллективное благосостояние сообщества людей и организаций, которым предоставляют услуги профессиональные бухгалтера".

 
 

Учитывая, что кодекс этики издан в 1995 году то есть используется уже более 10 лет возникает вопрос, почему же все таки профессиональная этика за десять лет не стала еще основным приоритетом профессии. Конечно, можно ответить, что решались более важные задачи такие как гармонизация стандартов учета и отчетности, создание стандартов аудиторской деятельности, проблемы квалификации и образования и тому подобные, но как показала практика, даже высококвалифицированные профессионалы без надлежащего превалирования этических принципов более представляют угрозу профессии, чем её продвигают и развивают.

 
 

Кто и что же должен делать для того, что бы профессия укреплялась и получала достойное общественное признание и уважение.

 
 

Напрашивается самый естественный ответ - этим должны заниматься профессиональные организации.

 
 

Но сегодня профессиональные организации и в Украине и за рубежом больше внимания уделяют образованию, чем этике. Это может привести к трагическим последствиям.

 
 

Давайте вспомним, какие этические принципы провозглашены в кодексе профессиональной этики:

• Честность
  
• Объективность
  
• Профессиональная компетентность и надлежащая тщательность
  
• Конфиденциальность
  
• Профессиональное поведение
  
• Технические стандарты
  

   
   

При акценте на образование, сертификацию и контроле качества из всех этих принципов внимание уделяется только нескольким. Таким как:

• Профессиональная компетентность и надлежащая тщательность
  
• Конфиденциальность
  
• Технические стандарты
  

   
   

А без внимания остаются:

• Честность
  
• Объективность
  
• Профессиональное поведение
  

Если уделить должное внимание этим аспектам этики, появится угроза снижения членства, что в свою очередь может остановить многие профессиональные организации.

Давайте вспомним всем известный скандал с "Энроном" все мы прекрасно знаем, что в результате этого скандала перестала существовать одна из крупнейших транснациональных аудиторских фирм - "Артур Андерсен", но кто знает какие меры применили профессиональные организации к своим членам которые стали участниками этих событий как в аудиторской фирме так и в самой компании Энрон???

 
 

А почему? Почему эти организации не провели показательное разбирательство, не сделали его результаты предметом гласности???

 
 

Понятно, что прививать честность, объективность и принципы профессионального поведение дело тяжелое, но настолько ли оно неблагодарное? При этом следует учесть, что всегда должна существовать обратная сторона медали. Прививая и контролируя соблюдение всех этических принципов, мы (профессиональные организации) должны обеспечить своим членам и защиту. При чем это должна быть защита их чести, достоинства, их трудоустройства.

 
 

Только при условии балансирования требований, защиты и преимуществ от принадлежности к организации, которая делает этику приоритетом, выиграют все стороны процесса.

 
 

Сегодня работодатели при приеме на работу спрашивают лишь наличие тех или иных сертификатов и при этом абсолютно не интересуются принадлежностью к профессиональной организации. А ведь принадлежность к организации это прежде всего этические правила применяемые в организации, а лишь потом это квалификация и система её поддержания и повышения. Об этом не надо забывать.

 
 

 Таким образом, мне хочется констатировать, что вопросы профессиональной этики должны стать на ближайшие годы вопрос наивысшего приоритета.

 

Теперь несколько слов о том, как и что может быть сделано.

 

Во – первых, в программы сертификации и повышения квалификации необходимо в обязательном порядке включать вопросы профессиональной этики в более полном объеме с разъяснением принципов, а так же роли профессиональной организации в их соблюдении и защите своих членов.

 

Во – вторых, необходимо провести массовую информационную компанию по разъяснению общественности роли профессиональной этики и об отношении профессиональной организации к вопросам этики.

 

В – третьих, необходимо в систему мониторинга внести вопросы, связанные с профессиональной этикой.

Результаты дисциплинарных рассмотрений по нарушениям профессиональной этики делать предметом публичности.

 

В – четвертых, выработать механизмы защиты членов организации в случаях давления на них и притеснений в следствии этических конфликтов.

 

И наконец, рассмотреть возможности личного страхования профессиональных рисков своих членов профессиональными организациями.

 

А также создание реестра недобросовестных работодателей и наиболее рекомендуемых работодателей.

 

Таким образом, профессиональные организации должны прийти к соглашению с ассоциациями работодателей о взаимном принятии этических норм.

 

ПРЕС РЕЛІЗ БРИФІНГУ АУДИТОРСЬКОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ Т СПІЛЦІ АУДИТОРІВ УКРАЇНИ З ПРИВОДУ ПОДАННЯ У ДРУГОМУ ЧИТАННІ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань аудиторської діяльності» «реєстраційний № 0975 )

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Аудиторська спільнота України в обличчі Аудиторської палати України, Спілки Аудиторів України та представники Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України - українських професійних аудиторських організацій, що забезпечують функціонування незалежного аудиту в країні, виказують свою стурбованість щодо змісту доповнень до законопроекту № 0975, що внесені народними депутатами Полянчичем М.М. та Шпаком В.Ф. до другого читання.

В означеному законопроекті, окрім інших, передбачається практично змінити Закон України "Про аудиторську діяльність", його базові принципові положення. Чинна редакція закону діє лише з грудня 2006 року і за цій термін ні Аудиторською палатою України ні практикуючими аудиторами не виявлено його суттєвих недоліків.

Тому нам не зрозуміло чому у проекту законодавчого акту, який начеб то спрямований на приведення законодавства України у відповідність з нормами прийнятого у 2006 році закону про аудиторську діяльність, здійснюється принципова ревізія самого закону.

Аудиторська палата України протягом 15 років існування незалежного професійного аудиту в країні, здійснювала заходи по приведення вітчизняної аудиторської практики у максимальну відповідність до вимог міжнародної спільноти, директив Євросоюзу, рішенням Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC). При цьому Палата разом зі Спілкою аудиторів України здійснювали ці заходи спираючись виключно на ентузіазм фахівців та не використовуючи ані коштів з державного бюджету, ані коштів іноземних спонсорів. Інформуємо зацікавлених осіб, що річний бюджет АПУ складає 1.5 – 3.5 млн. грн, а бюджет офіційного видання АПУ та САУ «Аудитор України» - всього 60 тис. грн.

Українській професійний аудит побудовано руками самих аудиторів країни. На сьогодні в доробок Аудиторської палати України сміливо можна включити :

• перехід вітчизняних аудиторів на роботу за міжнародними стандартами, прийнятими АПУ в якості національних;
  
• встановлення систем сертифікації аудиторів та їх безперервного підвищення кваліфікації у відповідності з існуючою міжнародною практикою;
  
• започаткування та початок реалізації системи контролю якості за аудиторськими послугами суб'єктів аудиторської діяльності;
  
• ведення всеукраїнського Реєстру аудиторів та аудиторських фірм, який відкритий для широкого загалу користувачів;
  
• співпраця з державними регуляторними органами , такими як Національний Банк України, Державна Комісія з регулювання ринку фінансових послуг ; Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку з питань організації якісної аудиторської практики в країні.
  

Сама Аудиторська палата функціонує як незалежний орган, в якому інтереси професії узгоджуються з інтересами Держави шляхом участі у її роботі 10 осіб з аудиторського загалу (яких обрано на з'їзді аудиторів України шляхом відкритого голосування з 20 кандидатів при участі у виборах представників аудиторського фаху зі всіх регіонів України), та представників Мінфіну України, Мін'юсту України, Мінекономіки України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Держкомстату України, Держфінпослуги України, ДКЦПФРУ, Рахункової палати та Головного Контрольно-ревізійного управління України. Таким чином в АПУ зосереджено інтереси всіх зацікавлених учасників контрольного середовища України. Слід зауважити що згідно закону всі члени АПУ, окрім його Голови, працюють на добровільних засадах.

Такий порядок формування АПУ – є гарантією незалежності аудиту, що знайшло визнання міжнародної професійної спільноті на конференціях у Братиславі (2006 рік), Старому Смаковці (2007 рік) та інших міжнародних заходах.

Тоб то у 1547 аудиторських фірм та у 805 аудиторів-підприємців в Україні є толерантний та незалежний орган, що здійснює методологічне та правове регулювання аудиторської практики в інтересах всього суспільства, не залежно від форм власності учасників ринку. Саме незалежність Аудиторської палати від державних відомств та тісна співпраця з ними в інтересах аудиту, і призвела до визнання в країнах Євросоюзу АПУ в її існуючому складі та з означеним законодавчо функціями, як запоруки дійсно незалежності та якості професійного аудиту в Україні. По прикладу України Казахстан та Російська Федерація планують з 2009 року відмовитися від підпорядкування аудиту національним Міністерствам фінансів та надати йому дійсного статусу саморегулювання – за прикладом України.

В запропонованій депутатами Полянчичем М.М. та Шпаком В.Ф. редакції насамперед закону України «Про аудиторську діяльність» існує декілька норм, які не тільки не зрозумілі, але, на думку членів АПУ та представників громадських професійних організацій аудиторів та бухгалтерів України, відкидають український аудит назад до форми ревізії радянських часів, що важко співставити з намаганнями країни іти до Європи та рівноправно інтегруватися в міжнародну економіку.

Так, пропонується запровадження так званого «камерального аудиту» та «камерального висновку» який, за задумкою авторів, буде обмежуватися перевіркою на відповідність показників різних звітних форм без перевірки системи бухгалтерського або податкового обліку. По суті це профанація самого аудиту як завдання з надання впевненості користувачам фінансової звітності та читачам аудиторського висновку, згідно з вимогами міжнародних стандартів аудиту IFAC, що може по шкодіти статусу України як держави з ринковою економікою.

Окрім цього з усіх законодавчих актів виключено поняття аудитора як приватного підприємця. Це лишає роботи як мінімум 805 осіб. Може це і невелика для народних депутатів цифра, але для АУДИТА за кожним з наших колег стоїть їхня робота, їхні витрати на сертифікацію та підвищення кваліфікації, в кінці – кінців добробут їхньої родини, що не можуть ігнорувати члени Аудиторської палати України та професійні організації.

В цілому, всі законодавчі новели направлені, на нашу думку, на реалізацію великого комерційного проекту по впровадженню системи електронної звітності в країні.

Мабуть тому у законопроекті, що виноситься на друге читання серед складу АПУ включено 5 народних депутатів з Комітету ВР з питань економічної політики, серед яких є прізвища осіб, пов'язаних з схемами роботи Тендерної палати України, додається Державний Комітет інформатизації України (??) , та виключено НБУ, Держфінпослуги та ДКЦПФРУ, Рахункова Палата, Мінфін, Мін'юст, Мінекономіки, Державна податкова адміністрація України. Такий склад АПУ суттєво підвищує ризик політизації палати, чого вдавалося уникати протягом 15 років.

На думку членів Аудиторської палати України та представників професійних аудиторських та бухгалтерських організацій України, прийняття змін до закону України «Про аудиторську діяльність» в редакції законопроекту № 0975, нанесе велику шкоду як економіці нашої країни, так і аудиторській професії, що вимагає відміни розгляду цього законопроекту на засіданні Верховної Ради України.

Ми розуміємо необхідність постійного удосконалення правового поля сучасного українського аудиту, адаптації його методики викликам часу та вимогам гармонізації з нормами та стандартами Євросоюзу. Ми відкриті для цивілізованого діалогу з будь якими особами чи організаціями і готові до обговорення проектів чи пропозицій, за умови, що вони вирішують не чиїсь особисті комерційні інтереси, а створюють умови для розвитку незалежного аудиту в українському суспільстві.

Обращение к депутатам ВРУ

Народному Депутату Верховної ради України





Щодо проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань аудиторської діяльності”
Реєстраційний № 0975 (друге читання)

Шановний !

Професійна громадська організація „Спілка аудиторів України” звертається До Вас як до депутату, професійному юристу, який за всі роки плідної роботи в парламенті зарекомендував себе тільки з позитивної сторони, і завжди стає на захист закону і справедливості. Наше звернення стосується зареєстрованого у Комітеті з питань економічної політики, проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань аудиторської діяльності”, Реєстраційний № 0975 (друге читання)

Даний Законопроект підготовлено до другого читання з пропозиціями народних депутатів України Полянчича М.М. та Шпака В.Ф. В Законопроекті окрім інших передбачається змінити Закон України „Про аудиторську діяльність”.
Чинна редакція цього закону діє лише з грудня 2006 року і за цій термін ні Аудиторською палатою України ні практикуючими аудиторами не виявлено його суттєвих недоліків. Наступна редакція закону діяла з 1993 року.
Тому нам не зрозуміло чому у законодавчому акті, який спрямований на приведення законодавства України у відповідність з нормами прийнятого у 2006 році закону, здійснюється принципова ревізія самого закону.
Прийняття Законопроекту № 0975 в запропонованій редакції негативно вплине на подальший розвиток аудиту, як діяльності, а також економіки України в цілому і призведе:
1. до втрати незалежності аудиторів та Аудиторської палати України (далі АПУ) – як незалежного регулятора аудиторської діяльності і як результат не визнання їх світовою професійною спільнотою;
2. також до порушення статей 13,22,26 Конституції України, порушення взятих Україною забов’язань щодо членства в СОТ, порушення Закону України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу ”, а також суперечить частині 3 статі 27 Бюджетного кодексу України, тощо;
3. до створення обставин які унеможливлять виконання АПУ функцій регулятора, що суперечить самій природі організації аудиторської діяльності, як незалежного фінансового контролю;
4. загубить малий бізнес в аудиті (стосовно фізичних осіб), що несе загрозу подальшому розвитку національного аудиту (втрата статусу держави з ринкової економікою, втрата робочих місць та інші соціальні проблеми);
5. введення камерального аудиту в термінові строки ляже додатковим фінансовим тягарем на малий бізнес і підприємництво України. При цьому сам факт прийняття подібних завдань аудиторами протиречіть сутності аудиту – як формування професійної думки аудитора на підставі отриманих доказів (з огляду на відсутність такових у камеральному аудиті).
6. Деякі норми цього законопроекту створюють передумови для використання аудиту в корупційних схемах. Так наприклад:
Законопроектом передбачається проведення позапланової перевірки суб'єкта правоохоронними та контролюючими органами за відсутність висновку, складеного за результатами обов'язкового аудиту суб'єкту господарювання та камерального висновку, що суперечить ряду законодавчих актів, таких як Закон України "Про державну податкову службу в Україні", Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", Закон України "Про оперативно-розшукову деятельность", Закон України "Про міліцію", Указ Президента України "Про деякі заходи з дерегулюваня підприємницької деятельности" від 23.07.98 р. N 817/98, та перетворює аудит в фіскальний орган, або в учасника корупційних схем, чим порушується основний принцип аудиту – незалежність та служіння інтересам суспільства.

Неприпустимими є запропоновані зміни порядку формування складу АПУ - введення до складу АПУ п’яти представників за поданням Голови профільного Комітету Верховної Ради України безперечно політизує дану організацію, що в свою чергу призведе до втрати неупередженості та надасть певним політичним силам важелі фінансового тиску; поряд з цим зменшуються можливості фахівців - аудиторів реалізувати своє право бути обраними до складу АПУ та впливати на розвиток професії.
Виникає питання, як при такому складі АПУ (що запропонований у цьому законопроекті) будуть виконуватися функції сертифікації, розробки стандартів та контролю якості. Це може призвести лише до створення певної інфраструктури, яка накладе на аудиторів значне фінансове навантаження, що призведе до збанкрутіння значної частини національних аудиторів.
Виключення зі складу АПУ представників Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства економіки, Державної податкової адміністрації, Національного банку, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Держфінпослуг негативно вплине на реалізацію єдиної державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Окрім того, АПУ має здійснювати забезпечення аудиторської діяльності та незалежного аудиту суб’єктів підприємницької діяльності, до яких Державне казначейство не має ніяких повноважень і пропозиція щодо включення його представників до складу АПУ не має обґрунтованих підстав.
Аудиторська палата України здійснює сертифікацію аудиторів, затверджує стандарти аудиту та програми підготовки аудиторів, веде єдиний Реєстр аудиторів, забезпечує контроль в Україні за якістю аудиторських послуг, здійснює заходи з забезпечення незалежності аудиторів, регулює взаємовідносини між аудиторами, отримує від аудиторів звіти про їх роботу, здійснює їх аналіз і подає до Кабінету міністрів України узагальнену інформацію. В складі АПУ працюють п’ять фахових комісій, а по Україні п’ятнадцять Регіональних відділень АПУ, тренінг-центри. Фінансування діяльності АПУ забезпечують суб’єкти аудиторської діяльності.
Тому враховуючи обсяг робіт та для забезпечення персональної відповідальності вважаємо за доцільне залишити професійну основу роботи голови АПУ.
Ми звертаємо Вашу увагу на те, що Закон пройшов перше читання і був актуальним, але ініціативні пропозиції депутатів Полянчича М.М. та Шпака В.Ф. радикально змінюють суть законів про бухгалтерський облік та аудит чим відділяють Україну на багато кроків від євроінтеграційного курсу та перекреслюють всі прогресивні здобутки за минулі шістнадцять років незалежного аудиту України.
Вважаємо проект № 0975 у другому читанні в частині Закону України „Про аудиторську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 1993р., № 23, ст.243) таким, що не може бути представленим на розгляд Верховної Ради України з вищеназваних причин .

З надією на Ваше порозуміння.

З повагою,