воскресенье, 9 ноября 2008 г.

Роль аудита в преодолении и дальнейшем недопущении финансового кризиса

 
 

Сегодня я хотел бы поднять такую острую тему как финансовый кризис в контексте перспектив развития профессии аудитора 

Природа финансовых рынков предусматривает, прежде всего, достижение максимальной рентабельности при перераспределении финансовых ресурсов. При этом само перераспределение преследует цель - повышение потребительской активности, которое искусственно расширяет рынки сбыта.

Решения на финансовых рынках принимаются на основании анализа информации (финансовой отчетности, отчетов аудитора, рейтингов и другой оперативной информации).

Полученные в результате торгов оценки принято считать справедливыми.

Структура распределения денег может быть представлена в виде "пирамиды финансовых рынков" в которой финансы реального сектора экономики составляют лишь 10% от всей денежной массы 25% составляют финансы валютных рынков и рынка размещения ценных бумаг. Спекулятивный сегмент состоит из валютного сегмента, сегмента ценных бумаг и сегмента коротких сделок. Сегмент "коротких сделок" по принципу "деньги делают деньги" составляет 65%.

В результате чего стало возможно то событие, которое повергло в уныние и панику практически весь мир - мировой финансовый кризис.

 Не обращаясь к причинам монетарного характера, отметим, что основной причиной возникновения кризиса в условиях информацонногенной модели экономики является подрыв доверия к информации. Такой подрыв явился следствием целой цепи преднамеренных и не намеренных ошибок аудиторов и рейтинговых агентств.

Второй причиной стала агрессивная кредитная политика направленная на максимальное расширение рынка, в результате чего пострадал риск менеджмент.

Третья причина заключается в том, что в погоне за биржевыми котировками компании стали неадекватно увеличивать оценку активов, в частности финансовыми инструментами, особенно производными. Мы все помним недавнюю дискуссию в Международной Федерации Бухгалтеров (IFAC) о необходимости отражения в финансовой отчетности стоимости "эффективного менеджмента". Эта дискуссия не окончена и сегодня.

Так же одной из причин явилось излишнее увлечение субъективными оценками в финансовой отчетности.

 Существенным фактором стала и монополизация основных финансовых рынков мира аудиторскими компаниями "большой четверки" и рядом компаний "международных партнерств"

Латвийский рынок аудиторских услуг в 2002 году отдал прочим компаниям только 19%.

Среди аудиторов крупных американских компаний доля большой четверки более 85%. Аналогичное распределение и среди 100 крупнейших компаний Европы. Таким образом, доходы аудиторов "Большой четверки" в 2005 году составили почти 2 миллиарда долларов.

 
 


 


 


 


 


 


 


 


 

Большие компании генерируют и большие проблемы.

  • 1996 год KPMG – Rank Xerox
  • 2002 год Arthur Andersen – Enron
  • 2003 год Deloite & Touche – Royal Ahold
  • 2005 год PriceWaterhousCoopers – Юкон

    На этом список конечно не закончен.

    В 2009 году произойдет рассмотрение иска компании Пармалат против Grand Toronton.

    В следствии этих скандалов Британский совет по финансовой отчетности принял решение разрушить монополию "Большой четверки". Эти инициативы уже пообещала подержать Комиссия по ценным бумагам и биржам США (SEC), которая в период с января по август 2006-го инициировала более пятидесяти расследований в отношении этих четырех гигантов.

    Для решения этих проблем в США был принят Закон Сарбейса - Оксли. А в Европе принята и проревезирована 8 – я директива. На саммите в ЕС Президент России Д. Медведев предложил как одну из мер – Персональную ответственность аудиторов и высшего менеджмента финансовых учреждений за ошибки и неэффективное управление.

    Попробуем разобраться все таки в чем истинные причины этих провалов???

    Может они лежат в недостаточном контроле за аудиторами ?

    Или в недостаточно жестких этических правилах?

    А может это просто следствие "золотой лихорадки" аудиторских компаний и аудиторов.

    Аудитор постоянно находится в среде потенциальных угроз, таких как давление, угрозы, подкуп и на этом фоне чувство собственной недооценненности.

    Давление со стороны менеджмента клиента на фоне чувства собственной недооцененности в части выплат вознаграждений, дивидендов и бонусов могут заставить менеджера аудиторской фирмы или аудитора – партнера по заданию принять предложение быстрого заработка.

    Как защититься от этого? С одной стороны мы имеем угрозы, давление и соблазн, а противопоставляем этому страх, этику, надзор и страхование. По моему мнению наиболее эффективными являются страх и этика на фоне стимулирования их надзором.

    Но какие последствия мы имеем на сегодня это Ответственность фирмы, а не профессионала во первых и возможность дисквалификации, как мера персональной ответственности.

     
     

    Проблема же лежит в несколько иной плоскости. Прежде всего Аудиторская деятельность на сегодня есть предпринимательская деятельность. Которая направлена, прежде всего, на получение прибыли. А как известно эффективность это максимальные доходы при минимальных расходах.

    Какое решение мы сегодня можем предложить для того, что бы сгладить негативные последствия сегодняшнего кризиса и сделать его повторение невозможным? Опять подчеркну, что мировая экономика построен на сегодня по информогенной модели при которой роль катализатора любых экономических процессов играет информация, которая является и значительной частью стоимости всех товаров и услуг.

    Прежде всего, это отказ модели предпринимательской деятельности в аудите и перевод аудита в ранг профессиональной деятельности по аналогии адвокатов и нотариусов, что в первую очередь подразумевает введение персональной ответственности профессионалов.


    Замена аудиторских фирм кооперацией профессионалов.

    Установление тарифов (рекомендованных) для формирования ценовой политики.

    Либо единая ценовая политика, устанавливаемая профессиональными организациями.

    Таким образом, аудиторская профессия снизит риски предоставления не правдивой информации, а с усилением скептицизма будет содействовать повышению доверия к аудированной информации и следственно укрепит фондовые рынки и экономики.


     

    М. Крапивко, Вице-Президент САУ, Председатель правления ДТО САУ


     

  

Обсуждение проектов АПУ

ПОРЯДОК

ПЕРЕВІРКИ ЯКОСТІ АУДИТОРЬСКИХ ПОСЛУГ СУБ'ЄКТІВ АУДИТУ В УКРАЇНІ

Проект О.Ю.Редько

Коментарі М. Крапивко

Преамбула.

Порядок має на меті встановлення чіткого переліку та послідовності процедур зовнішньої перевірки якості професійних послуг, що надаються на території України приватно практикуючими аудиторами та аудиторськими фірмами, занесеними до Реєстру Аудиторської Палати України (далі по тексту – АПУ). Даний порядок обов'язковий до застосування всіма особами, хто перевіряє якість професійних аудиторських послуг.

Порядок поширюється на ініціативні перевірки якості та перевірки, викликані скаргами на аудиторів ( аудиторські фірми).

Чомусь члени АПУ мають дуже коротку пам'ять? В 2005 році був прийнятий та діє до цього часу Положення про здійснення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг в Україні, яке розглядає усі питання перевірок. Тому або потрібно скасувати це положення, якщо воно в чомусь не відповідає сучасним вимогам, або внести до нього доповнення.

Але якщо цій документ (що надіслане) створений з політичними цілями (слід читати – популискімі цілями) то як мінімум потрібно роз'яснити чому попередній документ втратив актуальність.

1.Суб'єкти перевірки якості.

1.1. Штатні ( та залучені)перевіряючи - працівники відповідного підрозділу АПУ. Діють на підставі рішення АПУ ( плану перевірок) та /або доручення Голови АПУ.

 

1.2. Сторонні перевіряючи – відповідно кваліфіковані особи, кваліфікація яких відповідає вимогам п 5. Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг (затверджено рішенням АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4). Сторонні перевіряючи надають послуги суб'єктам аудиту в Україні з контролю якості у відповідності з п.4 Переліку аудиторських послуг, затвердженого рішенням АПУ від 27.09.2007 р. № 182/5) на договірній основі.

Сторонніми перевіряючими можуть бути як фізичні особи – аудитори, так і аудиторські фірми.

Не зрозуміло яким чином, огляд системи забезпечення якості, що виконується в якості застережливого заходу, або в частини заходів з моніторингу, має відношення до системи заходів АПУ?

2. Об'єкти перевірки. Об'єктами перевірки якості аудиторських послуг є всі суб'єкти аудиторської діяльності, які внесені в Реєстру АПУ та надають до АПУ річну звітність по результатам виконання професійних послуг.

А якщо не надають звітність, то вже і не контролюються???

3.Предмет перевірки – якість професійних послуг, які надаються суб'єктами аудиторської діяльності в Україні у відповідності до переліку, затвердженого рішенням АПУ від 27.09.2007 р. №182/5. Може перевірятися окремий період діяльності аудитора ( аудиторської фірми) або окремі завдання. Але в будь якому разі, при обранні в якості предмета перевірки окремих замовлень, перевіркою ( перш за все ініціативною) повинно бути охоплено не менше 35% загальної кількості замовлень. Якщо перевіряється період діяльності аудитора ( аудиторської фірми), обов'язково здійснюється перевірка по одному завданню з усіх їх видів, що надавав об'єкт перевірки.

 

4.Якість аудиторських послуг – системне та систематичне дотримання суб'єктом аудиту в Україні вимог кодексу професійної етики аудитор, вимог стандартів аудиторської діяльності, рішень АПУ.

Поняття якість розтлумачено в ПНПКЯАП 1 тому немає сенсу дублювати це та інші поняття, що вже булі растлумачені

5.Результати перевірки якості. В залежності від стану системи контролю якості у суб'єкта аудиторської діяльності результати можуть бути наступні:

5.1. Надання рекомендацій щодо усунення недоліків в роботі системи контролю якості ( це дає право на повторну перевірку виправлених недоліків) ;

5.2. Відмова скаржникові у скарзі на низьку якість аудиторських послуг:

5.3. Визнання якість аудиторських послуг такою, що не відповідає вимогам Кодексу професійної етики, стандартів аудиту та рішенням АПУ з відповідним відкриттям дисциплінарного провадження з боку АПУ до суб'єкта аудиту;

5.4. Видача АПУ свідоцтва про якість професійних послуг, яка відповідає встановленим вимогам.


 


 


 

На мій погляд це обов'язково робити завжди безумовно від інших наслідків. Речення, що наведено в лобках слід розуміти, що тільки, якщо Вам надалі рекомендації, то ви маєте право виправити?


 


 

Якість послуг – або систему забезпечення якості? Якщо послуг, то яких і які наслідки цього визнання?


 


 

 

6.Порядок проведення перевірки якості аудиторських послуг.

6.1. Перевірка скарги на аудитора ( аудиторські фірму). З огляду на необхідність надати відповідь скаржникові протягом 30 днів з дати її отримання, порядок перевірки наступний :

  • отримання скарги
  • запит до відповідача на отримання пояснень по суті скарги;
  • камеральна перевірка наданих пояснень ( документів) або виїзд по місцю дислокації відповідача для відповідної перевірки;
  • зустріч перевіряючих зі скаржником ( за згодою останнього)
  • підготовка висновку для контрольної комісії АПУ.


 

Перевірка та розгляд скарг розглянуті в ІНСТРУКЦІІ

про порядок розгляду звернень, що надходять до Аудиторської палати України, яка ще не скасована

6.2. Ініціативна перевірка. Ініціативна перевірка може бути ініційована АПУ або самим суб'єктом аудиту.

6.2.1. В разі ініціювання перевірки АПУ:

  • повідомлення cуб'єкта аудиту про включення його до плану перевірки якості послуг ,що він надає;
  • надання 30 для підготовки до перевірки з описом документів, що будуть перевірятися;
  • камеральна перевірка або виїзд на місце і ознайомлення з документами суб'єкта аудиту;
  • підготовка звіту (пропозицій, висновку) по результатам перевірки;
  • розгляд результатів перевірки Комісіями АПУ,
  • прийняття рішення АПУ по результатам перевірки.

Не зрозуміло якщо це ініціативна то мабуть вона ініційована самим суб'єктом, а якщо вона ініційована АПУ??? То мабуть це непланова перевірка.

6.2.2. В разі ініціювання перевірки самим суб'єктом аудиту :

  • звернення суб'єкта аудиту до АПУ або стороннього перевіряючого;
  • укладання договору на надання послуг з перевірки якості;
  • здійснення перевірки згідно умов договору;
  • надання перевіряючим звіту про результати перевірки замовникові;
  • передача замовником ( за потреби) звіту перевіряючого до Комісії з контролю якості;*
  • розгляд Комісіями АПУ результатів перевірки та прийняття відповідного рішення на засіданні АПУ.*

*Примітка. Замовник може самостійно виправляти виявлені недоліки та виконувати надані рекомендації. В наступному можлива повторна перевірка виправлених недоліків.


 


 


 

Це комерціалізація контролю якості, яка розглядається державою як елемент корупції. Угода з перевіряючими суб'єктами


 


 


 


 

Який сенс в такому ініціюванню, або це є продовженням рішення АПУ про заборону проведення аудиту без перевірки якості, в такому разі це і є інструмент корупції !!!

А може і не самостійно??? Або АПУ усе виправить згідно з договором?

7. Документальне забезпечення перевірки якості аудиторських послуг. У відповідності з вимогами Порядку накладання стягнень на аудиторів та аудиторські фірми, затвердженого рішенням АПУ від № результати перевірки повинні бути задокументовані, а безпосереднім предметом перевірки повинні бути документи суб'єкта аудиторської діяльності.

Для уніфікації процедур перевірки та унеможливлювання суб'єктивного підходу перевіряючих, АПУ встановлює перелік документального мінімуму ( табл.1-2) перевірка якого повинна надати перевіряючому підставу для висновку про якість професійних послуг.

Вказаний мінімум при згоді об'єкта перевірки та перевіряючого може бути розширено але не зменшено.

Документальне забезпечення перевірки розділяється на загальне та спеціальне ( по замовленням).Обидва види забезпечення повинні бути легалізовані на аудиторській фірмі. Щодо приватно практикуючого аудитора, то в нього повинні бути вказані в табл.. 1-2 документи, до яких додається угода з третьою особою-стороннім перевіряючим. В цьому випадку сторонній перевіряючий повинен завірити тексти вказаних документів своєю печаткою.


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 


 

Як це розуміти? В залежності від суми оплати послуг по перевірки ???


 


 


 

Навіщо??? Щоб не зменіли??


 

Ці переліки не розглядаю, бо нема сенсу підміняти систему нормативних документів одним.

Таблиця 1.

Документальний мінімум для контролю якості аудиторських послуг.

Загальне забезпечення

Документ, свідоцтва

Що перевіряється 

1.Наказ про затвердження політики

( стандартів, методики) контролю якості по аудиторській фірмі ( для приватного аудитора або групи приватних аудиторів) 

Наявність наказу, факти про ознайомлення з наказом всіх штатних працівників та сумісників.

2. Положення ( внутрішньо фірмові стандарти, методичний посібник) з контролю якості професійних послуг

Відповідність змісту положення вимогам Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг (затверджено рішенням АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4. Наявність, факти про ознайомлення з документом всіх штатних працівників та сумісників

3. Положення ( наказ) про ціноутворення на професійні послуги ( прайс-лист)

Наявність, відповідність вартості послуг рівню відповідальності та складності замовлення, відсутність неадекватно низької вартості замовлення, обґрунтованість вартості замовлення.

3. Свідоцтва про професійну компетентність виконавців послуг 

Наявність документів, що підтверджують підвищення кваліфікації виконавців та співвиконавців, наявність нормативної бази даних з предмету діяльності, доступної для виконавців, факти проведення внутрішньо фірмових консультацій та тренінгів з професійних питань діяльності, призначення на перевірки згідно з рівнем кваліфікації та досвідом роботи виконавця.

4. Свідоцтва про конфіденційність роботи та її результатів 

Наявність порядку заповнення робочих документів та факт ознайомлення з ним всіх штатних та залучених виконавців, наявність системи захисту комп'ютерної інформації, наявність архіву документів та порядку доступу та користування його документами, наявність внутрішній правил по забезпеченню конфіденційності та знання їх персоналом фірми ( аудитором), інші заходи щодо забезпечення професійної конфіденційності

5. Свідоцтво про дієвість системи контролю якості та про її моніторинг.

Факти та документи, що підтверджують використання окремих фахівців ( або залучених фахівців) для контролю якості послуг, що надаються; журнали реєстрації заходів моніторингу якості послуг; журнали ( накази) реєстрації попереджуючих дій щодо зменшення загроз незалежності та надання аудиторських послуг з найвищою якістю, свідоцтва контрольних дій в робочих документах аудиторів.

Обов'язково перевіряється відповідність послуг, що надаються, відповідному Переліку АПУ


 


 


 

Таблиця 2.

Документальний мінімум для контролю якості аудиторських послуг. Спеціальне забезпечення по окремим замовленням.

Документ, що перевіряється 

Що перевіряється 

1.Наказ про прийняття замовлення (збереження вже існуючих замовників, про продовження співпраці з замовниками)

Наявність, факт ознайомлення всіх виконавців ( співвиконавців) з наказом. Відповідність змісту наказу вимогам забезпечення професійної незалежності відносно замовника, наявність інших документів, що свідчать про заходи зменшення загроз незалежності до прийнятного рівня.

2.Наказ про призначення групи виконавців замовлення.

Наявність. Факт ознайомлення всіх виконавцем з наказом. Інформація про загрози незалежності по конкретному замовнику (замовленню) та про прийняті застережні заходи. Посилання на особу, відповідальну за контроль якості професійних послуг.

3.Договір на надання професійних послуг

Наявність. Відповідність предмету договору меті надання послуг. Відповідність вимогам чинного законодавства. Відповідність назві послуги та предмету договору Переліку аудиторських послуг, затвердженому АПУ 27.09.07 № 182/5.

4.Робочі документи по замовленню 

Наявність робочих документів. Свідоцтва про ознайомлення з бізнесом клієнта, свідоцтва планування виконання послуг, свідоцтва розуміння та оцінки аудиторського ризику. Робочі документи виконавців – наявність та повнота щодо предмету перевірки (надання професійних послуг)

5. Результати надання послуг 

Відповідність формату результатного документу встановленим вимогам в контексті мети завдання (вимоги МСА або вимоги державних регуляторних органів), логічна відповідність змісту робочих документів змісту аудиторського звіту та/або аудиторського висновку ( виду останнього)